Нарешті! Кінець тижня...

...або що трапилось зі мною (та не тільки) протягом тижня...
Діти потроху звикають до двох нових слів в їх лексиконі (це чарівне слово "ДИСЦИПЛІНА" та "ТИША"). Сьогодні замість відкритого уроку літератури, був відкритий урок мови, який не був зроблений максимально розгорнуто. При розробці уроку я спиралась на те, що діти постійно писатимуть у зошитах, працюватимуть у дошки та у парах. Я не знала, що на урок прийде методист та буде класний керівник 7А. Тому мій урок закінчився трохи раніше. Треба було миттєво знайти вихід. На скільки я пам'ятаю, в університеті нам постійно казали, що наше життя - театр. І ми в ньому актори. Тому я вирішила імпровізувати. Ми знов і знов повторювали 1 та 2 дієвідміну. Коли я побачила, що діти вже не плутають їх, ми перейшли до літератури. Вчились визначати віршовий розмір:) (ця тема не фігурує в плануванні, але діти цього не знають. Це я побачила на минулому уроці літератури.) Потім ми записали домашнє завдання, яке було записане на дошку. 
За хвилину до дзвоника я дозволила дітям збиратись, оскільки це був останній урок у дітей на сьогодні.

PS: раніше щиро вважала, що бути вчителем легко, але тільки тепер розумію, що не зовсім це так.
Постійно хочеться спати, але потрібно писати конспекти. Потрібно їх перечитувати, доповнювати, та й взагалі РОЗУМІТИ те, що мають зрозуміти діти.
Після того, як я прийшла до школи в обличчі вчителя, я відкрила для себе багато нового)))
Наприклад, майже тиждень тому (лише тиждень, нажаль) я перестала плутати дієвідміни. У школі я вчиласьХочу вже новорічні свята...