Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 22 листопада 2012 р.

до гори ногами

Цей четвер, мабуть, надовго запам'ятаю я та 7А.
Вони запам'ятають, бо сьогодні ми малювали, слухали Аляб'єва (пісня "Узник" на вірші О. С. Пушкіна) та дивились шматочок фільму "1814". Дисципліна була майже ідеальна (цей клас просто не знає, що таке тиша на уроці. Але скоро вони звикнуть, що якщо я в класі, то одразу має з'явитися тиша та спокій).
Щодо 7Б класу, де я сьогодні проводила офіційну заміну (проводила українську мову), то вони були "трохи" у шоці (вони звикли, що я вчитель російської, тому спочатку був невеликий бар'єр, але вже через 7-8 хвилин від початку уроку вони зрозуміли, що з украЇнською в мене добре, на відміну від деяких учнів, які казали, що "якщо вчитель вільно володіє російською, він не може також вільно володіти українською"...)

Висновок дня: 

  • діти не завжди такі, якими показують себе у перші хвилини знайомства
  • краще не показувати учням те, що ти знаєш українську, якщо ти ведеш російську (та навпаки). поки налагодиш контакт деякий час буде втрачено
  • "повторение-мать учения" (краще нехай діти пишуть, пишуть, пишуть, ніж горланять на весь клас (що ми і робимо постійно з ними))
Вчительки, бажаю всім знайти спільну мову

2 коментарі:

  1. Другу позицію у висновку дня не зрозуміла. Адже це, здається, навіть чудово, коли учні бачать не вузького спеціаліста, обмеженого знанням свого предмета, а фахівця в суміжних галузях. Так, перший раз може й складно, але потім це стане вашим великим козирем. У нас є випускниця, яка працювала вчителем англійської та української одночасно, класним керівником у цьому ж класі і була задоволена.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Може й так. Головне, що контакт із дітьми вже встановлено. Інше-питання часу.)

      А щодо вчорашнього вірша, то просто висновки дня у римі, скажімо так...
      Нічого, знатимуть усе, та трохи більше)))

      Видалити