Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятниця, 9 листопада 2012 р.

Мій каталог по СТПН (кинула б раніше, але не знала, як вставляти табличку...)

А ТЕПЕР...ЩОСЬ ЦІКАВЕНЬКЕ)))


Етап уроку:
Методи
Опис метода
мотивація
«мозковий штурм» або атака
Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10-15 хвилин).
Обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб (оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються навколо стола. Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі обговорення довести правильність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрунтовується остаточний вибір.
Рефлексія: «Ця ідея допоможе нам...», «Ми дійшли думки, що...», «У ході обговорення я зацікавився...».
Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної підготовки класу, ознайомлення учнів із правилами «мозкового штурму». Доцільно використовувати у 3-4-х класах.
Метод
«Ажурна пилка»
Метод дозволяє учням працювати разом, щоби вивчити значну кількість інформації за короткий від-тинок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи. 
Під час роботи за методом "ажурна пилка" учні повинні бути готовими працювати в різних групах. 
Спершу кожен учень працюватимете в "домашній" групі. Завданням для кожного учня у домашній групі є аналіз та засвоєння певної порції інформації на такому рівні, щоб він був здатний чітко і зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів. 
Потім в іншій групі, яка називається експертною, такі учні виступатимуть в ролі "експертів" із питання, над яким вони працювали в домашній групі, вчитимуть цій інформації інших та відповідатимуть на їхні питання. В експертній групі учні також повинні отримати інформацію від представників інших груп. Завдання експертної групи — здійснити обмін інформацією. 
В останній частиш уроку учні знову повертаються до своєї "домашньої" групи, щоби поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники та учасниці інших груп. Їхнім завданням тепер буде знов обмінятись інформацією, узагальнити її та виробити спільні рішення разом з учасниками домашньої групи.
Порядок роботи в домашніх групах такий: 
кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій  матеріал; бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто слідкує за часом); та особу, яка ставить запитання, аби переконатися, що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу. 
Порядок роботи в експертних групах буде таким:
після того як учитель об'єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалась у вашій "домашній" групі;
почережно кожний або кожна мають за визначений вчителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію від представників інших груп.
Під час повернення до "домашніх груп": 
учні мають поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи про нову інформацію, яку вони отримали від представників інших груп, узагальнюють її;  учні виробляють спільні висновки та рішення. 
Таким чином, за допомогою методу "ажурна пилка" за короткий відтинок часу можна отримати велику кількість інформації.
«акваріум»

Поділ на групи аналогічно попередній вправі. Одна з груп займає місце в центрі класу, отримує завдання для обговорення, виконання (дискусія або «мозковий штурм», рольова гра, інсценізація). Протягом 3-5-ти хвилин відбуваються розгляд ідеї, виконання завдання, після чого - коротке обговорення того, що почули всім класом. Потім місце за центральним столом займає інша група.
Рефлексія: «Я робив це для того, щоб...», «Я відчував, що...».
Цей вид роботи можна використовувати на підготовчих етапах до введення більш складних інтерактивних технологій.
«мікрофон»

Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших.
Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.
Рефлексія: «Коли я висловлювався в мікрофон, я ...».
«универсальный оппонент»
Цель:
• знакомство участников группы;
• развитие у участников навыков аргументации;
• освоение участниками необходимого для
сотрудничества навыка корректного высказывания
несогласия с точкой зрения оппонента.
Необходимые материалы:
не нужны.
Описание методики:
Группа располагается по кругу. Каждый учасник называет свое имя и высказывает аргумент на любую тему (тема также может быть задана тренером или касаться предмета всей образовательной программы). Следующий, находящийся рядом, участник повторяет имя своего предыдущего коллеги и в вежливой форме не соглашается с ним, приводя контраргумент, затем называет собственное имя и выдвигает свой аргумент, после чего очередь переходит к следующему участнику.
аналіз дилеми (проблеми)
Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").
«ток-шоу»
Метою такої форми роботи, як "Ток-шоу" є отримання навичок публічного виступу та дискутування.
Вчитель на цьому уроці є ведучим на "Ток-шоу". Робота організується таким чином:
1.         Вам оголошується тема дискусії.
2.         Потім пропонують висловитися із запропонованої теми "запрошеним гостям".
3.         Слово надається глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою або ставити запитання "запрошеним" не більше 1 хв.
4.         "3апрошені" мають відповідати якомога коротше і конкретніше.
5.         Ведучий також має право ставити своє запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.
Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію, а в майбутньому впливати на зміни в українському суспільстві та державі.
«незакінчені речення»
Цей прийом часто поєднують із „мікрофоном". Він дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими Робота за такою методикою дає присутнім можливість долати стереотипи, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо. 
Як організувати роботу. 
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватися в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення має починати свій виступ із запропонованої формули. Учасники працюють із відкритими реченнями, наприклад: „на сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було..."; або: „ця інформація дає нам підстави для висновку, що..."; або: „це рішення було прийнято, бо..."тощо.
актуалізація опорних знань
метод «правила»
Послідовність проведення: 
Проведення вправи дисциплінує та полегшує у майбутньому роботу вчителя. Необхідною умовою вправи є послідовне подання правил з їхніми роз'ясненнями та їх позитивне спрямування.
Перші правила пропонує вчитель, а інші - учні. Після запису кожного-правила необхідно запитати: Чи всі погоджуються із цим правилом? Чи всі розуміють, що означає це правило? 
Приклади ПРАВИЛ:
1. приходити вчасно; 
2. бути позитивними;
3. говорити від себе;
4. говорити по черзі; 
5. дотримуватись добровільності; 
6. бути конфіденційним.
Запропонуйте використовувати в разі порушення правил жест - „піднятих рук". 
Питання для обговорення вправи :
1.                    Чи хочете Ви щось додати?
2.                    2. Навіщо ми робили цю вправу? 
3.                    Поясніть, що ця вправа дає можливість навчитись дотримуватись правил не тільки під час занять, а й у повсякденному житті.
вивчення нового мат-лу
«карусель»

один із варіантів кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для: 1) Збирання інформації з будь-якої теми; 2) Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань; 3) Розвитку вміння аргументувати свою позицію. Клас об’єднується у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися). Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.
«броунівський рух»
Метод, який дозволяє кожному учневі виступити у „ролі учителя", передаючи свої знання однокласни-кам. Використання „Броунівського руху" дає можливість багаторазового повторення одним учнем „своєї частини навчального матеріалу", ознайомлення з іншими і систематизації загальної картини теми.
Організація роботи:
Кожний учень повинен отримати свій „навчальний блок" з теми (пункт параграфу, текст на окремому листочку, витяг з документу тощо). 
Протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливим є переконатися, чи розуміють вони прочитане. 
Запропонуйте їм почати ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації з теми. 
Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформа-цію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
сприйняття і засвоєння учнями нового мат-лу
«навчаючи – учусь»

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.
Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.
Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.
Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що...».
«дипломатия»
Цель:
развитие у участников навыков дипломатии, умения корректно захватывать инициативу в дискуссии.
Необходимые материалы:
не нужны.
Ход работы:
Все участники делятся на тройки: один — эксперт, двое других — собеседники. Цель одного из участников мини группы — корректно выйти из дискуссии, другого — продолжить ее и получить ответы на свои вопросы.
Третий участник играет роль эксперта. Его задача — оценивать искусство «дипломатии» первого собеседника и качество вопросов второго.
Время одного раунда — 7 минут. Затем участники меняются ролями. После трех раундов (когда каждый человек из тройки проиграет все роли) следует обсуждение, во время которого все участники анализируютсвое речевое поведение в различных ролях.
«займи позицію»
Такий вид діяльності допоможе вам з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів.
Порядок проведення:
§   вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;
§   вам потрібно стати біля того плаката ("так", "ні", "не знаю"), який відповідає вашій позиції;
§   підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод "Прес";
§   уважно вислухайте позиції та аргументи інших;
§   якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.
«пошук інформації»
Різновидом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання.
Використовують з метою пожвавлення сухого, іноді нецікавого матеріалу. 
Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слугувати:
роздатковий матеріал, документи, підручники, довідкові видання, доступна інформація на комп'ютері, артефакти (пам'ятки матеріальної культури);  прилади. 
Учнів об'єднують у групи. Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюються або доповнюються всім класом.
«коло ідей»
Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому.
Потім підбиваються підсумки.
«броунівський рух»
див. вище
закріплення вивченого

«суд від свого імені»

Такий вид діяльності дасть вам можливість отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес з мінімальною кількістю учасників – 3-х осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача (якщо йтиметься про розгляд кримінальної справи, то учасниками будуть обвинувач та обвинувачений).
Після того як вчитель об'єднав вас у три групи – судді, обвинувачі та обвинувачувані, протягом відведеного часу:
а) судді – знайомляться із судовою процедурою та готують запитання до обох сторін;
б) обвинувачі – обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи;
в) обвинувачувані – готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту.
Тепер для більш ефективної роботи необхідно до кожного судді приєднати одного обвинувача та одного обвинувачуваного. Далі можна починати суд в кожній групі за таким порядком або сценарієм:
1.         Вступні заяви учасників судового процесу. Суддя викладає суть справи.
2.         Обвинувач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.
3.         Обвинувачуваний викладає аргументи захисту, суддя ставить йому запитання.
4.         Суддя виносить рішення.
Після того як весь клас знову об'єднується, судді оголошують свої рішення.

«мозаїка»

Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму)

«аналіз ситуації»

Учні можуть аналізувати: 

нормативно-правові акти (закони, постанови..), статті із періодики (газет, журналів......), статистичні данні, історичні джерела, художню літературу, тощо..... 

Цей метод є надзвичайно важливим при правильному та ефективному його застосуванні. У процесі його використання учні здійснюють самостійний пошук і добір інформації; критично її аналізують, оці-нюють достовірність; аналізують специфіку конкретної доби, ситуації за якої був створений певний текст, а також погляди його автора. 

Аналіз ситуації відбувається за схемою: 

А) факти: Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які є другорядними? 

Б) проблеми: В чому полягає конфлікт? Яке питання ми повинні вирішити для розв'язання ситуації? 

В) аргументи: Якими є ваші аргументи на захист кожної зі сторін ситуації? 

Г) рішення: Яким буде рішення зі справи? Якими є причини вашого рішення? Якими можуть бути його наслідки?

підбиття підсумків
«мікрофон»
Метод "мікрофон" надасть можливість кожному й кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення: 
Вчитель учням: «уявіть, що у вас в руках мікрофон і вам потрібно висловити думку». 
Говорить тільки той або та, у кого «уявний» мікрофон;
Подані відповіді не коментуються і не оцінюються.
«немая дискуссия»
Цель:
• структурирование дискуссии;
• развитие у участников навыков четкого формулирования мыслей;
• развитие навыков письменной коммуникации.
Необходимые материалы:
два больших листа бумаги с написанными вверху утверждениями по теме; маркеры.
Ход работы:
1. Ведущий предлагает участникам организовать обмен мнениями по теме в письменной форме, воспользовавшись двумя большими листами бумаги, на которых записаны утверждения, связанные с рассматриваемой темой. Листы располагаются в разных частях помещения, чтобы участникам было удобно работать с ними.
2. Участники в течение 15 – 20 минут имеют возможность высказать свою позицию по поводу зафиксированных на обоих листах утверждений, исключительно записывая свои мысли непосредственно под текстом утверждения.
Никакое устное обсуждение и реплики не допускаются. Далее, развивая на бумаге возникшую «немую дискуссию», участники могут апеллировать не только к тексту утверждения, но и к записанным на листе позициям своих
партнеров. Все участники имеют возможность свободно передвигаться в помещении, отведенном для дискуссии, следить за ее содержанием, а также фиксировать свою позицию параллельно на обоих листах.
3. По окончании отведенного времени участники анализируют содержание и ход состоявшейся “немой дискуссии”.
«шкала думок»
Різновидом методу "займи позицію" є метод "шкала думок". Підготувавши аргументи щодо проблеми, яка обговорюється, розташуйтеся однією лінією у будь-якому вільному місці класу (наприклад, біля дошки). Визначити вам ваше місце допоможуть плакати, що розміщуватимуться на початку, посере-дині та у кінці шкали ("згодна, згоден на 100%", "згодна, згоден на 50%", "згодна, згоден на 0%"). Після аргументації всіма, хто вишикувався по шкалі, ви можете змінити свою позицію, пояснивши, які саме аргументи вплинули на ваше рішення.
«пущений по колу лист паперу»
Цю техніку слід використовувати для збору максимальної кількості інформації. 
Організація роботи. Клас ділиться на групи. Кожна група отримує окреме завдання, наприклад, визначити фактори, причини, наслідки тощо. Всі групи сидять у формі кола. Кожна група (одночасно працюють всі групи) визначає у своєму колі одну причину (наслідок, фактор, тощо), записуючи її на листку. Цей листок вона передає наступній груп, і таким чином, листок ходить по колу до тих пір, поки дана тема не буде вичерпаною. 
Слід звернути увагу на те щоб учасники заняття не дублювали вже записаних думок.
«дискусія»
Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Обговорення в ході дискусії навчить учнів слухати свого співрозмовника та подавати переконливі аргументи. Для того щоб вона була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. 
При проведенні дискусії слід дотримуватись таких правил: 
Говорити по черзі, а не всі одночасно. 
Не перебивати того, хто говорить. 
Критикувати ідею, а не особу, яка її висловила.
Поважати всі висловлені думки (позиції). 
Не сміятися, коли хтось говорить, за винятком хіба що жарту.
Не змінювати тему дискусії. 
Намагатися заохочувати до участі в дискусії інших.
У класі ви можете доповнити ці правила, прийняти Їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.
рефлексія результатів
«спички»
Необходимые материалы:
спички, коробка.
Ход работы:
Участники дискуссии располагаются по кругу. В центре дискуссионного круга ставится коробка. Каждый член группы получает перед началом дискуссии несколько спичек (от 2 до 5). Количество спичек означает количество возможных высказываний в дискуссии (одна спичка — одно высказывание) и определяется размером группы, участвующей в дискуссии, — чем больше участников, тем меньше спичек.
После фиксации предмета дискуссии любой участник по желанию начинает обсуждение.
Он может говорить до тех пор, пока не закончит свою мысль или пока кто-то другой его не прервет. Каждый из участвующих в дискуссии может остановить говорящего, положив спичку в коробку, находящуюся в центре. После этого положивший спичку получает право высказать свое мнение.
Вопрос, как поступить, когда у кого_то спички заканчиваются, можно решить с группой заранее или предложить один из вариантов:
а) продолжать строго следовать установленным правилам;
б) быть гибкими и внести изменения и дополнения в правила;
в) закончить использование “спичек” в данной дискуссии.
«печенье»
Необходимые материалы:
печенье.
Ход работы:
Метод очень похож на “Спички”, но более “вкусный”. Каждый раз, после того как кто-то высказал свое мнение, он должен взять печенье. Следующий раз вступить в дискуссию ему можно будет только тогда, когда печенье будет съедено.
«пресс»
Цель:
• развитие у участников навыков грамотного формулирования своей точки зрения, позиции в дискуссии;
• совершенствование системы аргументации
Необходимые материалы:
бумага (формат А1), маркеры, скотч, карточки с темами дискуссии.
Ход работы:
Этап 1. Тренер записывает на большом листе бумаги значение аббревиатуры PRES, показывая и комментируя на данном примере схему построения аргументации.



5 коментарів:

  1. А тепер цікаво, які із цих технологій ви обрали для використання.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. на перших уроках (перші у 7А та 7Б) використовувся "Мікрофон" та "Незакінчені речення", на другому "роботу в парах", в подальшому планувала (напередодні Нового року) ризикнути спробувати використати метод "Печиво"...
      7Б клас до мене вже звик, бо з ними трохи легше. 7А клас, як кажуть вчителі, складний...Але ще трохи...зачекайте ще трохи...і ви побачите, що вони не такі погані, як їх намалювали... Сподіваюся, що учням цікаво буде працювати зі мною)

      Видалити
  2. Надю, ви в якій школі мали проводити уроки? Це потрібно, щоб визначити обсяг документації, або форму заліку за практику

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я працюю та прохожу практику у 33 школі

      Видалити
    2. До кого я маю звернутися, щоб визначити обсяг документації, або форму заліку за практику?

      Видалити